Тема 4. Основи електробезпеки

 

Тема№4:Основи електробезпеки.

Вплив електричного струму на організм людини.

Мета: ознайомити учнів з впливом електричного струму на організм людини.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

Хід уроку

1.    Організаційний момент.

1.Перевірити присутність учнів.

2.Перевірити готовність учнів до уроку.

2.    Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

4. Які ви знаєте знаки безпеки?

5. Назвіть види інструктажів.

3.    Викладення нового матеріалу (конспект):

Вплив електричного струму на організм людини

Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних уш­коджень, електричних знаків електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини,

 спри­чинює:

·                       термічну,

·                       електролітичну,

·                        біологічну дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, ураженні внаслідок високої температури кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функ­ціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органіч­ної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним ско­роченням м'язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Види ураження електричним струмом

Розрізняють два види ураження електричним струмом:

·                       елект­ричні травми

·                       електричні удари.

Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Серед електротравм умовно виділяють місцеві електротравми.

Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.

Характерними видами місцевих електротравм є такі:

•   електричні опіки;

•   електричні знаки;

•   електрометалізація шкіри;

•   електроофтальмія;

•   механічні пошкодження.

Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.

Поверхневі опіки — це ураження шкіри.

 Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають вна­слідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, силь­ним нагрівом провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (1~4).

Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у ви­гляді мозолі на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри част­ками металу за його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму.

Уражена ділянка шорстка на дотик і має харак­терне для металу забарвлення.

Електрометалізація шкіри є відносно безпечною (за винятком потрапляння металу в очі) й з часом зникає.

Електроофтальмія— запалення очей внаслідок дії значного потоку ультрафіолетових променів.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові ткани­ни, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м'язів. Залежно від уражень, ступінь негативної дії на організм електричного удару може бути різним. У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень діяльності й навіть повної зупинки легенів та серця.

Електричні удари можуть бути таких видів:

•   удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів без знепритомнення;

•   удари, що призвели до судорожних скорочень м'язів зі знепритомненням, але з роботою органів дихання і серця;

•   удари зі знепритомненням й порушенням діяльності орга­нів дихання і серця;

•   удари, що викликали клінічну смерть.

Особа, яка надає долікарську допомогу, повинна визначити вид удару і вже залежно від цього вирішувати, що потрібно робити.

4.    Закріплення нового матеріалу.

5.    Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.

 

 

Урок №20

 

Тема№4:Основи електробезпеки.

Причини електротравм.

Мета: ознайомити учнів з причинами електротравм.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

Хід уроку

1.    Організаційний момент.

1.Перевірити присутність учнів

2.Перевірити готовність учнів до уроку.

2.    Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

4. Які ви знаєте знаки безпеки?

5. Назвіть види інструктажів.

3.    Викладення нового матеріалу (конспект):

Особливості ураження електричним струмом

Електробезпека — це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпеч­ного впливу електричного струму, електричної дуги, електромаг­нітного поля і статичної електрики.

Електротравматизм—це явище, що характеризується певною сукупністю електротравм.

Електротравма — це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.

Електротравматизм порівняно з іншими видами травматизму має деякі відмінні особливості. Електротравматизм складає близько 1 % від загальної кількості усіх нещасних випадків на виробництві. Але серед нещасних випадків зі смертельними наслідками електротравми складають близько 40 %, посідаючи одне з перших місць, причому близько 90 % смертельних уражень електричним струмом трапляється в електроустановках з напругою 127-380 В.

Основними причинами нещасних випадків, пов'язаних з об­слуговуванням електричних мереж і електроустановок, вважають:

•  допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної групи з електробезпеки;

•  допуск до роботи осіб, які не знають приміщень і зовнішніх установок за ступенем небезпеки ураження електрострумом;

•  роботу на електроустановках і електроінструментом без за­землення, занулення, без перевірки опору ізоляції в мережах спо­живачів електроструму;

•  роботу без зняття напруги, без засобів колективного та ін­дивідуального захисту;

•  роботу без наряду-допуску;

•  нерегулярне навчання та переатестацію персоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки;

•  допуск до роботи осіб без медичного огляду;

•  початок роботи без попередньої перевірки відсутності напруги, розширення зони робочого місця.

До нещасних випадків призводить також застосування в особ­ливо небезпечних приміщеннях і приміщеннях підвищеної небез­пеки напруги понад 42 В.

Особливості електротравматизму:

• організм людини не наділений властивістю, за допомогоюякої можна було б визначити наявність електроструму;

•    електротравма може виникнути без безпосереднього кон­такту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну дугу, крокову напругу тощо);

•    електричний струм, проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричинює ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зу­пинку дихання тощо).

 

4.    Закріплення нового матеріалу.

5.    Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.

 

Урок №21

Тема№4:Основи електробезпеки.

Фактори, які впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.

Мета: ознайомити учнів зфакторами, які впливають на ступінь ураження людини електричним струмом.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

Хід уроку

1.    Організаційний момент.

1.Перевірити присутність учнів.

2.Перевірити готовність учнів до уроку.

2.    Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

4. Які ви знаєте знаки безпеки?

3.    Викладення нового матеріалу (конспект):

Фактори,що впливають на ступінь

ураження людини електрострумом

Всі фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом, поділяються на дві групи:

•   електричного характеру (напруга, сила струму, рід і частота струму, опір в електричному колі, заземлення, занулення);

•   неелектричного характеру (індивідуальні особливості лю­дини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, три­валість дії струму).

Ураження організму людини електричним струмом найчастіше залежить від таких факторів:

•   сили струму, що проходить через тіло людини;

•   тривалості його дії;

•   шляху проходження через тіло;

•   індивідуальних особливостей організму людини;

•   стану приміщення, в якому експлуатується електроустановка;

•    площі контакту людини з струмопровідними частинами. Неоднакова сила струму по-різному впливає на організм людини.Визначають такі порогові значення струму:

•    пороговий відчутний струм;

•    пороговийневідпускаючий струм;

•    пороговийфібриляційний струм.

Пороговий відчутний струм — найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразнення (0,6-1,5 мА за змінного струму частотою 50 Гц та 5-7 мА — за постійного струму).

Пороговийневідпускаючий струм — найменше значення елек­тричного струму, що викликає при проходженні через організм людини судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснений про­відник (10-15 мА за змінного струму частотою 50 Гц і 50—80 мА — за постійного струму).

Пороговийфібриляційний струм — найменше значення елект­ричного струму, що викликає під час проходження через організм людини фібриляцію серця (80-100 мА за змінного струму часто­тою 50 Гц і 100-150 мА — за постійного струму). Задуха, тяжкі опіки, параліч серця, смерть настають при струмі понад 5 А.

Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбільший електричний опір має шкіра людини, особливо верхня, ороговіла її частина, в якій немає кровоносних судин.

На результат ураження тіла (травми) впливає як сила, так і шлях струму через тіло людини. Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через основні органи: серце, головний мозок, легені.

Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються такі петлі струму: права рука — ноги, рука — рука.

За висновками лікарів, найнебезпечніші петлі струму: голова — рука, голова — ноги, рука — рука, рука — нога. У ці петлі струму потрапляють основні органи людини, ураження яких призводить до тяжких наслідків.

Індивідуальні психологічні й фізичні особливості людини знач­но впливають на результат ураження електрострумом. Характер впливу струму однієї й тієї самої сили залежить від маси тіла людини, її фізичного розвитку, віку, самопочуття.

Важливого значення для оцінки небезпеки ураження електричним струмом має тривалість дії струму на людину. Чим довше діє струм на людський організм, тим більшою є ймовірність важкого або смертельного наслідку його дії. Короткотривалий (кілька сотих секунди) вплив навіть значного струму (100 мА) може не мати важких наслідків.

4.    Закріплення нового матеріалу.

5.    Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.

 

Урок №22

 

Тема№4:Основи електробезпеки.

Безпечні методи звільнення потерпілого від електричного струму. Захист. Класифікація виробничих приміщень відносно небезпеки ураження електричним струмом.

Мета: ознайомити учнів з безпечними методами звільнення потерпілого від електричного струму. Захистом. Класифікацією виробничих приміщень відносно небезпеки ураження електричним струмом.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

Хід уроку

1.    Організаційний момент.

1.Перевірити присутність учнів.

2.Перевірити готовність учнів до уроку.

2.    Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

4. Які ви знаєте знаки безпеки?

5. Назвіть види інструктажів.

3.    Викладення нового матеріалу (конспект):

Безпечні методизвільнення потерпілого

від дії електричного струму

Якщо трапився нещасний випадок від дії електричного струму:

•   потерпілого звільняють від дії струму;

•   надають йому першу допомогу.

Під час ураження електричним струмом потрібно використо­вувати такі безпечні методи:

•   вимикати напругу рубильником або вимикачем;

•   забезпечити безпеку захисним вимиканням аварійної ділянки або мережі повністю.

Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмопровідних частин, до яких він доторкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатися до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також бути обережним, щоб не доторкнутися до струмопровідної частини і не опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелект­ричним предметом (рис. 20).

У разі необхідності проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев'яним сухим держаком (рис. 21).

Відтягувати потерпілого від струмопровідних частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до ото­чуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпі­лого (рис. 22).

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе від стру­мопровідних частин, дотримуючись при цьому правил безпеки.

Можна, наприклад, надіти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину, стати на гумовий килимок чи суху дошку або будь-який інший предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою понад 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками, розрахованими на відповідну напругу (рис. 23).

Якщо струмопровідна частина має напругу понад 1000 В (провід тощо) і знаходиться на землі, особі, яка надає допомогу, необхідно пам'ятати про небезпеку напруги кроку.

Пересуватися на такій ділянці необхідно з особливою обереж­ністю, використовуючи засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричні чоботи, килими тощо) або речі, що слабо проводять електричний струм (сухі дошки, деревину тощо). Без засобів за­хисту пересуватися на ділянці розтікання струму, що замкнений на землю, необхідно вкрай обережно, переставляючи ступні ніг одна за одною, намагатися не відривати їх від землі .

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано (по можливості) діяти однією рукою.

Після звільнення від струмопровідних частин потерпілого потрібно винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги потерпілому залежать від його стану.

Рис. 23. Звільнення потерпілого від дії струму в установках понад 1000 В відкиданням проводу ізольованою штангою

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все одно необхідно деякий час полежати.

Коли потерпілий перебуває у стані непритомності, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, обличчя облити холод­ною водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, у нього відсутній пульс, ділянки шкіряного покрову мають синюваті від­тінки, а зіниці розширені, необхідно негайно розпочати відновлення життєвих функцій організму проведенням штучного дихання та непрямого масажу серця.

Необхідно пам'ятати, що оживлення ефективне лише в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-х хвилин, тому першу допомогу слід надавати безпосередньо на місці нещасного випадку.

Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, певний час була у стані клінічної смерті, але після вжитих заходів оду­жувала і з часом поверталася до праці.

Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпекиураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2.  Приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

•   підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % або пара та конденсуюча волога у ви­гляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (техноло­гічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

•   струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);

•   висока температура повітря (+35°С);

•   можливість одночасного дотику працюючого до з'єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання — з іншого.

3.        Особливо небезпечні приміщення — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураженняелектричним струмом:

•   відносна вологість повітря постійно тримається близько 100 % (стеля, підлога, стіни покриті вологою);

•   хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

• одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки (див. п. 2).

4.    Закріплення нового матеріалу.

5.    Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.