Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці.




Урок №1 Поняття про охорону праці, її значення та завдання.



Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

Оголошення теми уроку.

Охорона праці – це система законодавчих актів, різноманітних заходів організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Заходи – організаційно-технічні, лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні.

Засоби – наушники, ватно-марлеві пов'язки, респіратори, спецодяг, спецвзуття, захисні окуляри, протигази.

Метою ОП є:

-          Створити на кожному робочому місці безпечні умови праці, умови безпечної експлуатації обладнання і як наслідок знизити виробничий травматизм та професійні захворювання.

  На підприємствах легкої промисловості всі виробничі процеси супроводжуються в меншій або більшій мірі значної кількості тепла, вологи, шуму, вібрації, небезпечних газів, пилу та інших шкідливих виробничих факторів, які за певних умов негативно впливають на організм людини, тому дотримання законодавства з ОП на виробництві має важливе значення, як на працівника так і для роботодавця.

Основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці є Конституція України. В ній проголошено,що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно обирають або на яку погоджуються. Кожен працівник за власним бажанням може розірвати трудовий договір, якщо роботодавець не виконує законодавства з ОП.

Законодавство про ОП:

1)    Кодекс законів про працю;

2)    Закони:

-         «про ОП»

-         «про пожежну безпеку»

-         «про охорону довкілля»

-         «про дорожній рух»

-         «про колективні договори і угоди»

-         «про поводження з радіоактивними відходами»

-         «про охорону навколишнього природного середовища»

-         «про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»

-         «про загальнообов'язкове державне соціальне страхування внаслідок втрати працездатності»

У жовтні 1992р. було введено в дію закон «Про охорону праці». Згідно цього закону громадянам надані гарантії прав на охорону праці. При влаштуванні на роботу кожен працівник заключає з роботодавцем трудовий договір, при чому роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних або не шкідливих виробничих факторів (надмірна кількість пилу, шуму, вологи, тепла…), які ще не усунено та можливі наслідки впливу їх на здоров'я працівника. Повідомити, про пільги та компенсацію за роботу при таких умовах («закон про охорону праці»).стаття 6.

Працівники задіяні на роботах з важкими та шкідливими умовами праці безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням (молоком), мають додатково оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі, безкоштовно забезпечуються індивідуальними захисними засобами.

 Види відповідальності за порушення законодавства з ОП

1.Адміністративна – накладання штрафів від 4 до 15 мін. заробітних плат на службових осіб.

2.Матеріальна – утримання грошових сум на відшкодування збитків заподіяних працівникові, який постраждав внаслідок професійного захворювання або будь-якого іншого нещасного випадку.

3.Дисциплінарна – надається зауваження, виноситься догана, перевід на нижчеоплачувану роботу терміном на 3 міс. або звільнення з роботи.

4.Кримінальна – накладається штраф на 15 мін. Заробітних плат, позбавлення волі на термін установлений законом.

 

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.





Урок №2

Тема:Правові та організаційні основи охорони праці.

Охорона праці жінок та підлітків.

Наочність:папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

 

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

4.Які види відповідальності за порушення законодавства з ОП ви знаєте?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

Охорона праці жінок

Згідно закону «про ОП» забороняється:

-         Залучати жінок до роботи під землею

-         До важких робіт та робіт у шкідливих та небезпечних для їх здоров'я умовах.

Вагітні жінки згідно законодавства про ОП мають оплачувану відпустку по пологам 70 календарних днів до пологів і 56 к.д. після пологів, та частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 3-х років, а також відпустку без оплати до виповнення дитині 6 років. При чому за матір'ю залишається право на працевлаштування по закінченню відпустки, а також іде всі 6 років трудовий стаж.

Вагітні та ті, що мають дітей до 6 років не повинні залучатись до роботи в нічний час, понадурочний час, у вихідні дні та відправлятись у відрядження.

Для всіх жінок установлені граничні норми піднімання ваги, якщо праця жінки пов'язана з постійним переміщенням вантажів протягом робочого дня, то маса не повинна перевищувати 7 кг , якщо ж праця жінки пов'язана з черговим переміщенням вантажу, то вага не повинна перевищувати 10 кг.

Надання вагітним жінкам та жінкам з дітьми до 14 років путівок до санаторію або будинку відпочинку з матеріальною допомогою;  надання жінкам, що мають дітей до 15-ти річного віку, додаткової відпустки протягом 10 днів на рік.

 

Охорона праці підлітків

Згідно закону «про ОП» забороняється:

·        Задіювати підлітків на підземних роботах;

·        На важких роботах;

·        На роботах із шкідливими та небезпечними умовами;

·        У нічний час;

·        Понадурочний час;

·        У вихідні дні.

Вік з якого приймаються неповнолітні на роботу – 16 років., але за згодою батьків можливе працевлаштування з 14-15 років.

Для підлітків встановлені граничні норми підняття ваги:

Вік 15 років:

Дівчата – 4,2 кг;

Хлопці -  8,4 кг.

 

Вік 16 років:

Дівчата – 5,6 кг;

Хлопці -  11,2 кг.

 

Вік 17 років:

Дівчата – 6,3 кг;

Хлопці -  12,6 кг.

Трудовий тиждень для підлітків 14-15 років складає 24 години, а 16-17 років – 36 годин. Роботодавець не має права приймати неповнолітнього на роботу без попереднього медичного огляду.

Заробітна плата неповнолітнім при скороченні тривалості робочого дня виплачується у тому ж розмірі, як і робітникам відповідних категорій за повний робочий день.

Щорічні відпустки працівникам, яким не виповнилося 18 років, надаються у літній період або за їх бажанням у будь-яку пору року.

 

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.


Урок №3

Тема:Правові та організаційні основи охорони праці.

Інструктування з безпеки праці.

Мета:ознайомити учнів з інструктажами з питань охорони праці.

Наочність:папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

 

Хід уроку

 

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

 

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

 

Інструктажі з питань охорони праці

 

З метою попередження виробничого травматизму, професійних захворювань та будь-якого іншого погіршення здоров'я на виробництві з усіма працівниками проводяться навчання, інструктування, перевірка знань з питань ОП та техніки безпеки. Відповідальність за своєчасне проведення цих заходів полягає на гол. інженера, нач. цехів, майстрів. Контроль за своєчасним і якісним проведенням інструктажів здійснює інженер з ОП.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

 

Вступний інструктаж проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їхосвіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики та ін.

 

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконуватинову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві, а також з вихованцями, учнями та студентами закладів освіти: на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо та інше.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

 

при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

 

при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

 

З вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях, майстерняхтощо при порушеннях ними вимогнормативнихактів про охоронупраці, щоможутьпризвестиабопризвели до травм, аварій, пожежтощо.

 

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи, а також з вихованцями, учнями, студентами закладів освіти в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.


Урок №4

Тема:Правові та організаційні основи охорони праці.

Виробничий травматизм та профзахворювання.

Мета:ознайомити учнів з виробничим травматизмом та різними професійними захворюваннями.

Наочність:папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

 

Хід уроку

 

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

 

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

 

Виробничий травматизм – це явище, що характеризується наявністю виробничих травм та нещасних випадків на виробництві.

 

Під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи на території виробничого підприємства чи установи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.

 

Розрізняють такі види виробничих травм:

- механічні - від рухомих частин машин, ручного Інструмента, падаючих предметів тощо;

 

- термічні - від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум'ям, розплавленим металом;

 

- хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

 

- електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

 

 

Причинвиробничого травматизму:

 

До технічних причин відносять недосконалість конструкцій машин і устаткування, самого технологічного процесу, несправність верстатів, машин, ручного інструменту, відсутність чи недосконалість захисної техніки, устаткування.

 

До організаційних причин - неправильнуорганізацію трудового процесу, застосуваннянебезпечнихметодівпраці, недотримання правил технікибезпеки, відсутністьІндивідуальнихзасобівзахисту.

 

Серед санітарно-гігієнічних, причин слідвід зазначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо.

 

Виробничий травматизм умовно можна поділити на дві групи (промисловий та сільськогосподарський), оскільки за умовами виникнення, характером та локалізацією, а основне, наданням медичної допомоги та заходами, щодо попередження травматизму вони суттєво відрізняються.

 

Промисловий травматизм - цепошкодження, різні за характером, що були отримані на виробництві.

 

Основні заходи щодо боротьби з травматизмом:

 

- контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім огородженням частин, що рухаються;

 

- покращення природного та штучного освітлення;

 

- систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;

 

- забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захисту і контроль за їх використанням під час роботи;

 

- проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покращення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режиму праці та відпочинку.

 

Професійні шкідливості та професійні захворювання

Професійна шкідливість- фактори трудового процесу (включаючи і зовнішні фактори праці), що можуть мати шкідливий вплив на стан здоров'я людини, яка працює.

 

Професійні шкідливості можна розділити на три групи:

 

1. Шкідливості, щопов'язані з неправильною організацією праці (надмірне напруження нервової системи; тривале вимушене положення тіла; надмірне напруження рухового апарату та окремих органів чуття; нераціональний режим праці).

 

2. Шкідливості, щопов'язані з виробничим процесом та умовами навколишнього середовища, яке оточує робітника під час його трудової діяльності (несприятливі мікрокліматичні умови; інтенсивне променеве тепло; підвищений чи знижений тиск повітря; радіоактивне випромінювання; надмірний шум; підвищений вміст у повітрі пилу тощо).

 

3. Шкідливості, пов'язані з обставинами праці. Вони не є специфічними і зустрічаються на будь-якомувиробництві (недостатнівентиляція, освітлення, площа, кубатура приміщеннятощо).

 

У ряді випадків професійн ішкідливості відіграють вирішальну роль у виникненні патологічного процесу в організмі. Так, у працівників, які вдихають пил, що містить двоокискремнію, може розвинутись силікоз; у працівників, які зазнають дії пилу свинцю, може виникнути свинцеве отруєння; у працівників, якіпід час роботи часто повторюють дрібні рухи, можуть з'явитись координаційні неврози, тощо. Хвороби, в основі яких лежить виключно чи переважно професійний фактор, називають професійними. Але значно частіше вплив професійних факторів проявляється у зниженні опірності організму до захворювань, у зниженні працездатності.

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.


Урок №5

 

Тема№2:Основи безпеки праці в галузі.

Основні причини травматизму. Види нещасних випадків.

Мета:ознайомити учнів зосновними причинами травматизму. Видами нещасних випадків.

Наочність:папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з охорони праці.

 

Хід уроку

 

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

 

1.Що означає термін «охорона праці»?

2. Який документ є основним законом, що гарантує право  громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?

3.Коли було введено в дію «Закон про ОП»?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

 

Нещасний випадок на виробництвідія на працюючого небезпечного виробничого фактора чи середовища в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяна шкода його здоров'ю чи наступила смерть.

 

Розрізняють нещасні випадки:

·       виробничого

·       невиробничого ха­рактеру.

У залежності від наслідків розрізняють нещасні випадки:

·       без втрати працездатності;

·        з тимчасовою втратою працездатності;

· стійкою втратою (цілком чи частково) професійної працездатності;

·       групові (число одночасно потерпілих двоє і більше);

·       зі смертельним результатом.

Встановлення причин нещасних випадків на виробництві є від­повідальним і складним процесом, тому що помилки в ньому приз­водять до перекрученого відображення фактичної сторони діла і ве­дуть до неправильних висновків, спрямовуючи зусилля в боротьбі з виробничим травматизмом по помилковому шляху.

 

Класифікації причин нещасних випадків:

Організаційні причини— недотримання правил техніки безпе­ки; незадовільне функціонування СКОП (система керування охоро­ною праці); недоліки в навчанні з питань охорони праці; недостат­ня кваліфікація працівників; залучення працівників до виконання робіт не за фахом; низька виробнича дисципліна; невикористання засобів індивідуального захисту; неправильна організація робіт чи недостатній нагляд і контроль за їхнім виконанням і станом охоро­ни праці й ін.

Технічні причини— конструктивні недоліки устаткування, ма­шин, механізмів; невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки; недосконалість засобів захисту й ін.

Санітарно-гігієнічні причини— недостатня освітленість; на­явність виробничого шуму, шкідливих речовин у повітрі понад при­пустимі концентрації; відсутність чи невикористання захисних за­собів і спецодягу й ін.

Психофізіологічні (особистісні) причини— грубі промахи в діях, пов'язані з фізіологічним (втома), психічним (підвищена дратівливість) чи хворобливим (алкогольне, наркотичне сп'яніння) станом працівника; низький рівень нервово-психічної стійкості; не­задовільний психологічний клімату колективі; необережність; ризик й ін.

Заходи по попередженню:

·       Організація проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з ОП;

·        організація своєчасних медоглядів працівників;

·       забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту;

·       постійний контроль з боку адміністрації за дотриманням правил з ОП.

 

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання: конспект, підручник з ОП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Немає коментарів:

Дописати коментар